Опрацювати матеріал уроків та виконати завдання.
денна форма навчання, групи АД1а, БМ1а. Виконанні завдання надсилати на електронну пошту викладача: Манукян О.Т. dbcfvfy@gmail.com
заочна форма навчання, групи АД3аз, БМ3аз.Виконанні завдання надсилати на електронну пошту викладача: Манукян О.Т. dbcfvfy@gmail.com

денна
ІІ семестр
групи АД1а, БМ1а

Текст «Робота 1»

Ресурс мережі – це пристрій, що входить до апаратної системи деякого із комп’ютер мережі,  доступний і може використовуватися будь-яким користувачем мережі. Ресурсами мережі можуть бути принтери, сканери, модеми, стримери, фотонабірні апарати, дискові накопичувачі великої ємності, пристрої резервного копіювання інформації, верстати з числовим програмним управлінням тощо.

Комп’ютер, який надає свої ресурси для спільного використання, називається сервером (від англ. to serve – постачати, обслуговувати). Комп’ютери, що використовують ресурси мережі, називають робочими станціями. Сучасні локальні мережі дуже різноманітні і можуть мати у своєму складі один або кілька серверів, комп’ютери, які одночасно можуть бути як сервером, так і робочою станцією.

Найзагальніший тип серверу – файловий, основний ресурс файлового серверу – файли. Будь-який комп’ютер з одним або кількома жорсткими дисками можна використовувати як файловий сервер (Pentium? 32-64 Мб RAM).

Взаємодія серверів і робочих станцій забезпечується мереженим програмним забезпеченням  кожного комп’ютера мережі. Користувачеві робочої станції  доступні ресурси мережі відповідно до заздалегідь обумовлених правил.

Призначення робочої станції – виконувати програми, отримані з мережі, а призначення серверу – доставляти ці програми до робочих станцій. Схеми роботи, коли робочі станції виконують велику частину опрацювання, а файл-сервер надає файли для цього опрацювання, називають розподіленим опрацюванням. Схему опрацювання, за якою робота розподіляється між робочою станцією і файлом-сервером більш рівномірно, називається системою «клієнт-сервер». Як правило, таке середовище складається з серверу БД (високошвидкісний процесор, що опрацьовує запити до БД) в поєднанні з робочими станціями.

Перші локальні мережі з’явилися на початку 80-х років в американських школах для використання комп’ютерів у процесі навчання. Завдяки наявності мережі учень, який працює перед екраном комп’ютера, має можливість користуватися тими даними, що містяться на спільному диску, або роздруковувати необхідну для нього вихідну інформацію на загальнодоступному принтері.

Часто локальні мережі використовуються в системах управління базами даних, наприклад, у системах продажу авто -, авіа -, залізничних квитків тощо. Локальні мережі застосовуються і у виробництві для управління виробничим процесом, здійснення вихідного контролю якості, обліку готової продукції та матеріальних витрат.

Крім того мережі розрізняються за іншими ознаками, наприклад:

швидкістю передавання;

типом кабелю, що використовується;

фізичним розташуванням кабелю;

форматом пакетів (кадрів) тощо.

Для класифікації локальних мереж часто використовуються два терміни: архітектура і топологія. Архітектура описує конкретний фізичний стандарт мережі – Ethernet, Token Ring, ARCnet.

Топологія відноситься до фізичного розташування кабелю.

Розрізняють три основні топології мережі: зірка, кільце, шина. При шинній топології комунікаційний кабель, що об’єднує вузли в мережу, утворює незамкнену лінію, тобто кабель має лівий і правий кінці, на яких встановлюються спеціальні обмежувачі, які називаються термінаторами. Дані передаючого вузла розповсюджуються по мережі в напрямках обох кінців кабелю. Проміжні вузли не виконують ніяких  ретрансляцій інформації, що передається. Приймаючий вузол розпізнає  дані, призначені для нього, і читає повідомлення, яке передається.
Шинна топологія характеризується стійкістю роботи мережі до можливих несправностей окремих вузлів, гнучкістю, економічністю і хорошою пристосованістю до більшості систем

 Текст «Робота 2»

Вірус – це спеціальна програма в машинних кодах, яка додає свої коди до кодів інших програм, готових до виконання, і таким чином заражає ці програми.

Така програма спроможна автоматично поза бажанням користувача приєднуватися до інших програм («заражаючи» їх) та при запуску останніх виконувати різні небажані дії: псування файлів, та каталогів, спотворення результатів обчислень, засмічення або стирання інформації із пам’яті, створення перешкод в роботі комп’ютера.

Виконання заражених програм автоматично викликає активізацію вірусу. Що призводить до зараження нових програм. Процес поширюється дуже швидко.
Програми-віруси називаються так через те. Що за способом поведінки вони нагадують біологічні віруси. Які постійно розмножуються і заражають все навкруги.
Основна мета вірусу – змінити дії зараженої програми. Зараз існує понад тисячу видів вірусів, їх кількість весь час зростає. Віруси виявляють себе по-різному: від смішних повідомлень на екрані дисплея до повного виведення комп’ютера з ладу.

Наприклад, як званий Єрусалимській вірус виявляє себе у вигляді чорного квадрата на екрані дисплея і в уповільненні на 80% роботи комп’ютера після того, як комп’ютер відпрацював 30 хвилин. Особливо небезпечним цей вірус стає тоді, коли на 13-е припадає п’ятниця. В такий день вірус знищує всі дані і програми в пам’яті і на всіх дисках комп’ютера.

Як правило, віруси проявляють себе різними способами:

деякі програми перестають працювати або починають працювати некоректно;

на екран виводиться сторонні повідомлення, символи тощо;

робота на комп’ютері суттєво сповільнюється;

структура деяких файлів або FAT виявляється пошкодженою.

Віруси можна класифікувати з такими ознаками:

За об’єктами зараження:

Файлові – заражують виконувані файли, а також допоміжні програми, які завантажуються при виконанні інших програм. При зараженні виконуваних файлів вірус спочатку одержує управління при запуску зараженої програми. Після виконання вірусом функцій, які йому властиві, він повертає управління цій програмі та вона продовжує працювати в звичайному режимі. Таким чином зовні робота програми виглядає так, як не зараженої. Такі віруси заражають файли  наступного перезавантаження комп’ютера.

Завантажувальні – заражають завантажувальний сектор диска. Такий вірус починає роботу при початковому завантаженні комп’ютера  і є резидентними. Як правило, вони складаються х двох частин (голови та хвоста), тому що завантажувальний запис має невеликий розмір і в ньому важко розмістити повністю програму вірусу.
Віруси драйверів – заражають драйвери пристроїв. Такі віруси починають роботу при зверненні до пристрою.

Текстові – заражають текстові файли редактора MS Word.

За зовнішнім виглядом:

Звичайні – код вірусу можна побачити на диску за допомогою спеціальних засобів.
Віруси невидимки – використовують особливі методи маркування і при перегляді коду вірусу їх не видно. Такі віруси попереджують своє виявлення диску, видають їх вміст у вихідному (незараженому) вигляді.

Поліморфні – код вірусу змінюється.

Текст «Робота 3»

1.Способи подання інформації

Повідомлення подають певною мовою. При цьому повідомлення може мати вигляд деякої послідовності знаків, жестів, нотного запису, живописного твору, музичного твору, звукозапису. Відеозапису, кінофільму. Існує досить багато різних мов мови різних народів, мова глухонімих, мова сигнальщиків на кораблях, мова спілкування двох людей, які не знають рідної мови один очима, різні рухи рук, пальців, прикраси.

Поняття про мови не обмежується випадком спілкування між людьми, воно використовується у випадку порівняно високо розвинених форм спілкування між іншими живими істотами. Так можна говорити про мову орієнтації бджіл, мову спілкування птахів, звірів (крики тривоги. Закличні та загрожу вальні, різноманітні рухи, пози тощо ).

Існує можливість переходити від одного способу подання інформації до іншого.
Як правило, подання повідомлення добирається так, щоб його передавання було якомога швидшим і надійнішим, а його опрацювання було якомога зручнішим для адресата. Тому часто до  текстів додають уточнюючі рисунки, схеми, фотографії, і навпаки, до рисунків, схем, фотографій, пояснюючі тексти.

Важливо також, щоб повідомлення по можливості було коротким, тобто його можна було якомога швидше прийняти і опрацювати. І разом з тим, за його допомогою можна було передати якомога більше інформації . До такого типу повідомлень відносять, як правило, графічні образи з відповідними короткими текстовими поясненнями географічні карти, схеми, креслення, таблиці. Діаграми, спеціальні коди та ін.

2.Клавіатура та основні групи клавіш. Призначення функціональних клавіш.

Одним із основних пристроїв  сучасного персонального комп’ютера є клавіатура. З її допомогою в комп’ютер вводиться різноманітна інформація. Необхідна для розв’язування задач.

У більшості комп’ютерів клавіші клавіатури пластмасові. Однак у деяких ЕОМ використовуються так звані мембранні клавіші, мембранні клавіші не треба натискати, до них досить до торкнутися.

Клавіатура ЕОМ містить цифри і букви, які мають стандартне розташування, яке іноді позначають «словом» QWERTY , яке відображає послідовність 6 перших букв на клавішах в лівій частині клавіатури безпосередньо під цифровими клавішами на другому зверху ряді символьної клавіатури.

Існує багато різних типів клавіатур, що використовуються з комп’ютерами. Серед них можна виділити два основних. Це так звані 84- клавішна і 101 – клавішна клавіатура.

Оскільки найчастіше використовується 101- клавішна клавіатура, розглянемо детальніше саме її .

На цій клавіатурі можна виділити наступні основні групи клавіш:

символи і управляючі;

функціональні клавіші;

клавіші управління курсором;

спеціальні і додаткові клавіші;

символи і управляючі клавіші

Символьна клавіатура призначена для введення символів. Багато клавіш цієї частини клавіатури мають подвійне призначення. Це означає, що така клавіша може бути використана для введення одного з двох написаних на ній символів.

Текст «Робота 4»

Всякий алгоритм описується з урахуванням можливостей конкретного виконавця. Щоб алгоритм був виконуваним, в нього не можна включати команди, які виконавець не в змозі виконати. У кожного виконавця є певний набір команд, які він може виконати. Така сукупність команд називається системою команд виконавця алгоритмів.

Кожен алгоритм повинен задовольняти слідуючи властивості.
Дискретність. Процес розв’язування задачі повинен утворювати скінчений набір виконуваних у певній послідовності окремих кроків. Такими чином формується впорядкована сукупність відокремлених одна від одної команд (вказівок). Структура алгоритму, що утворюється, виявляється перервною (дискретною): тільки закінчивши виконання довільної команди, виконавець може приступити до виконання наступної. У зв’язку з цим повідомлення про те, яку саме операцію треба виконати на кожному окремому кроці, подають у вигляді речень наказової форми доконаного виду («Виконати…», а не «Виконувати…»). Такі повідомлення називають командами. Кожна операція алгоритму повинна виконуватися за скінчений час, а виконання наступної операції повинно починатися після завершення попередньої.

Визначеність. Кожна команда алгоритму повинна однозначно визначати певну дію виконавця і не допускати двоякого тлумачення. При виконанні операції не повинно виникати питань, що саме і як треба робити. Строго визначеним повинен бути і порядок виконання операції.

Виконуваність. Алгоритм, орієнтований на конкретного виконавця, повинен включати тільки ті команди, які входять до системи команд виконавця. Алгоритм не повинен допускати виконання виконавцем будь-яких дій (прийняття рішень), не передбачених укладачем алгоритму.

Скінченність (результативність). Це означає, що виконання алгоритму повинно завершатися за скінченну кількість кроків. Виконання алгоритму не може закінчуватися невизначеною ситуацією або ж зовсім не закінчуватися. Кожен алгоритм передбачає наявність деяких вхідних даних і його виконання за скінчений час приводить до цілком певних результатів.

Масовість. Алгоритм повинен бути застосованим до будь-яких допустимих наборів вхідних даних.

Формальність. Будь-який виконавець, здатний сприймати і виконувати вказівки алгоритму (навіть не розуміючи їх змісту), діючи за алгоритмом, зможе виконати поставлене завдання. Ця властивість має особливе значення для автоматизації виконання алгоритмів.

Таким чином, алгоритм – це зрозуміле і точне розпорядження виконавцеві виконати в заданій послідовності скінчений набір команд, що приводить від початкових даних до шуканого результату. Виконавцем алгоритму може бути людина, електронно-обчислювальна машина, автомат, робот тощо.

Якщо алгоритм має вказані вище властивості, то робота за таким алгоритмом повинна здійснюватися виконавцем формально (тобто без будь-яких елементів творчості з боку виконавця). На цьому базується використання виконавців-автоматів, наприклад промислових роботів, що діють під управлінням відповідних програм – цілком визначених скінченних наборів виконуваних у певній послідовності команд. Робот-маніпулятор може виконувати роботу токаря, якщо він уміє робити всі необхідні операції (вмикати верстат, закріпляти різець, переміщувати різець, заміряти виріб і т.д.). Від виконавця не вимагається розуміння сутності алгоритму, він повинен лише точно виконувати команди, не порушуючи їх послідовності,

Програма – це алгоритм, записаний мовою виконавця. Інакше можна сказати так: алгоритм і програма не відрізняються за змістом, але можуть відрізнятися за формою опису.

Для алгоритму не визначається форма його подання. Алгоритм можна зобразити графічно у вигляді деякої схеми, описати словесно чи за допомогою деяких спеціальних знаків, зрозумілих тільки їх автору, подати у словесно-формульній формі. Але програма повинна бути записаною мовою виконавця (для ЕОМ – це мова програмування).

Урок 18. Використання шаблонів
Ознайомитись з інформацією за посиланнями
Домашнє завдання: створити конспект за темою уроку.

Тема 3. Табличний редактор Excel

переглянути 1

Ознайомитись з інформацією за посиланнями
Домашнє завдання: створити конспект за темою уроку.
Урок 20. Обчислення даних
Ознайомитись з інформацією за посиланнями
Домашнє завдання: створити конспект за темою уроку.
Урок 21. Використання формул при обчисленні
Ознайомитись з інформацією за посиланнями
Домашнє завдання: створити конспект за темою уроку.
Урок 22. Побудова діаграм
Ознайомитись з інформацією за посиланнями
Домашнє завдання: створити конспект за темою уроку.
Урок 23. Побудова графіків
Ознайомитись з інформацією за посиланнями
Домашнє завдання: створити конспект за темою уроку.
Урок 24. Підготовка документів Excel для друку
Ознайомитись з інформацією за посиланнями
Домашнє завдання: створити конспект за темою уроку.

Тема 4. Мова програмування

Робота в середовищі програмування QuickBASIC,  електроні підручники  за адресами:
Підручник: http://zxpress.ru/book_articles.php?id=2227 
Довідник: https://poznayka.org/s15174t1.html 
Вирази в Basic: https://poznayka.org/s15175t1.html 
https://www.helloworld.ru/texts/comp/lang/qbasic/book/index.html  —  перші кроки в QuickBASIC;
http://basic113.narod.ru/
http://lib.mdpu.org.ua/e-book/sharov/lection/lec2.htm — основи мови
http://fitm.nusta.edu.ua/mediawiki/index.php?title=BASIC
https://siblec.ru/informatika-i-vychislitelnaya-tekhnika/informatika-i-vychislitelnaya-tekhnika/10-opisanie-yazyka-basic
Записати основні означення та вирази у зошит.
Скачати програму Test QBasic http://www.cdmail.ru/education/test/qbasic-test.htm 

1. 1. Розпакувати архів.

1. 1. Ввійти у програму.

1. 1. Натиснути «Начать».

1. 1. Ввести у віконце запис математичного виразу (приклад, який на екрані) на мові Basic

1. 1. Натиснути «Проверить»

1. 1. Якщо все правильно, то натиснути «Далее».

1. 1. Так виконувати наступні завдання.

Урок 25. Алгоритми . Правила опису алгоритмів
Урок 26. Конструювання блок-схем
Урок 27. Мова програмування Basic.Формули
Урок 28. Робота з тестовою програмою
Урок 29. Робота з тестовою програмою

Урок 30. Мова програмування Basic. Оператори.

Скачати программу  QBasic pf gjcbkfyyzv за посиланням  
https://soft.mydiv.net/win/download-microsoft-quickbasic-qbasic.html
Створення  програм
http://www.klyaksa.net/htm/konspektsch/myprog/ur02.htm — уроки
http://www.klyaksa.net/htm/konspektsch/myprog/ur11.htm — уроки по  графічному екрану
https://www.helloworld.ru/texts/comp/lang/qbasic/book/index.html

Урок 31. Вказівки складання програм  слідування
Урок 32. Створення програм слідування для обчислень
Урок 33. Вказівки складання програм розгалуження
Урок 34. Створення програм розгалуження
Урок 35. Вказівки складання програм  повторення
Урок 36. Створення  програм  повторення
Урок 37. Вказівки створення  програм для графічних об’єктів
Урок 38. Складання  програм для графічних об’єктів
Урок 39. Вказівки створення програм графіків
Урок 40. Складання програм для графіків функцій
Урок 41. Складання програм для графіків функцій

Створити програми для завдань

(зразок виконанання роботи дивитись в кінці сторінки)

заочна
групи АД3аз, БМ3аз

1. 1. Охорона праці при роботі з ПК.

1. 1. Види операційних систем та призначення.

1. 1. Мультимедіа.

1. 1. Мова програмування Basic . Оператори. Формули.

1. 1. Вказівки складання програм слідування.

1. 1. Вказівки складання програм слідування.

1. 1. Вказівки складання програм розгалуження.

1. 1. Вказівки складання програм розгалуження.

1. 1. Вказівки складання програм повторення.

1. 1. Вказівки складання програм повторення.

1. 1. Складання програм для обчислення.

1. 1. Складання програм для обчислення.

1. 1. Складання програм для графіків функцій.

1. 1. Складання програм для графіків функцій.

1. 1. Складання програм для графічних об’єктів.

1. 1. Складання програм для графічних об’єктів.

1. 1. Створення форм . Використання властивостей.

1. 1. Створення форм . Використання властивостей.

1. 1. Створення форм і кодів.

1. 1. Створення форм і кодів.

Виконати тренувальні приклади.

Контрольна робота
(виконати контрольну роботу (на листку в клітинку), зробити фото її та надіслати для перевірки на електронну пошту  dbcfvfy@gmail.com)
Алгоритм виконання роботи.

1. 1. Підписати роботу (вказавши ПІБ, предмет, індивідуальний номер).

1. 1. Вибрати номер прикладу для першого завдання, записати його умову.

1. 1. Написати код програми, ввести її на комп’ютері, отримати результат і записати його після коду програми.

1. 1. Вибрати номер прикладу для другого завдання, записати його умову.

1. 1. Написати код програми, ввести її на комп’ютері, отримати результат.

1. 1. Вибрати номер прикладу для третього завдання, записати його умову.

1. 1. Написати код програми, ввести її на комп’ютері, отримати результат.

Завдання для контрольної роботи.

Зразок виконання роботи.

Завдання 1. Написати програму для обчислення.
Приклад №4. (умову записати).
Код програми для обчислення.
10  X= — 1/ SQR(1/16)
20  Y1= (2^(1/3))^(X+4)
30  Y2= (2^(1/8))^(X+4)
40  Y=Y1/Y2
50  PRINT “X=”;X,”Y=”;Y
Відповідь: х = -4, у = 1

Завдання 2.  Написати програму для виконання графічних елементів.
Приклад №8. (умову записати: малюнок і завдання).
Розміщення: в лівому верхньому куті, колір – за бажанням.
Код програми малюнку.
Жовтий колір фігури – код 14
10 SCREEN 12
20 PSET (500,150), 14
30 DRAW “H40 E60 F60 G40 L40”
40 PSET (520,150), 14
50 DRAW “U100”
60 PSET (460,110), 14
70 DRAW “R120”
(для перегляду результату  введеної програми натиснути  F5 на клавіатурі).

Завдання 3. Написати програму для виконання графіків функцій з умовами:
1-й графік – червоний
2-й графік – жовтий
3-й графік – за бажанням
Приклад № 9. (записати умову графіків функції).
y1 = x⁵ + cos (4x + x³)   —   червоний – код 4
y2 = (x⁵ + cos² (4x + x³))/ 15tg (x+3)   —   жовтий – код 14
y3 = 4 ((x⁵ + cos² (4x + x³))/ 15tg (x+3))   —   фіолетовий – код 13

  Вікно для графіка (-8,-8)-(8,8)

Код програми графіків
10 SCREEN 12
20 WINDOW (-8, -8)-(8, 8)
30 LINE (-8, 0)-(8, 0), 2
40 LINE (0, -8)-(0, 8), 2
50 FOR X = -8 TO 8 STEP 0.000005
60 Y1 = X ^ 5 + COS(4 * X + X ^ 3)
70 PSET (X, Y1), 4
80 NEXT X
90 FOR X = -8 TO 8 STEP 0.000005
100 Y2 = (X ^ 5 + (COS(4 * X + X ^ 3)) ^ 2) / (15 * TAN(X + 3))
110 PSET (X, Y2), 1
120 NEXT X
130 FOR X = -8 TO 8 STEP 0.000005
140 Y3 = 4 * ((X ^ 5 + (COS(4 * X + X ^ 3)) ^ 2) / (15 * TAN(X + 3)))
150 PSET (X, Y3), 13
160 NEXT X
170 END
(для перегляду результату  введеної програми натиснути  F5 на клавіатурі).